МУЗИКА ВЕДЕ ЗА СОБОЮ РОЗВИТОК (ДОСЛІДЖЕННЯ УЧНІВ ТА СТУДЕНТІВ)

Останнім часом у країнах Західної Європи і США надзвичайно зріс інтерес до питання: чи навчання класичної музики впливає на досягнення в інших немузичних сферах інтелектуальної діяльності — таких як математика, мова, а також на психічні процеси, самооцінку, загальний інтелект і розвиток когнітивних здібностей в цілому. З часу публікації статті в Американському журналі Nature більше десяти років тому (Rauscher, Shaw, & Ky, 1993), ідея, що музика робить людину розумнішою, врізалася в людську свідомість, перш за все, за допомогою великої уваги з боку популярних © Пасічник Н. І., 2009 360 Наукові записки. Серія “Психологія і педагогіка” засобів масової інформації. Пропонований зв’язок між музикою й інтелектом репрезентує класичний випадок простого розв’язку (навчання музики) комплексної проблеми (підвищення інтелекту).

У Пасічник Н. І. «Вплив навчання музики на інтелектуальну діяльність учня: гіпотези і докази» є два цікавих експерименти, які показують всю вагомість та впливовість музики у дітей, які нею займалися протягом  навіть кількох років у дитячому віці.

Основною метою першого експерименту була перевірка гіпотези, що тривалість музичних занять у дитинстві позитивно зв’язана з рівнем IQ. Учасниками експерименту були діти 6-11 років, які відрізнялися один від одного кількістю і тривалістю музичних занять. Кожна дитина була протестована за допомогою WIST (Wechler Inteligence Scale for Children). Було також проведено тест для визначення поширення зв’язків між музикою й інтелектом на більш прикладні виміри інтелектуальної діяльності (напр., оцінки в школі, стандартні тести навчальних досягнень), і на соціальну поведінку та пристосування. . Серія “Психологія і педагогіка” Результати першого експерименту показали, що тривалість музичних занять має хоч і значні, але достатньо позитивні зв’язки з вимірами інтелекту. Музичні заняття були теж позитивно зв’язані з навчальними досягненнями, навіть після врахування індивідуальних розбіжностей загального інтелекту дітей. І навпаки, немузичні позашкільні заходи не мали жодного впливу на інтелект чи навчальні досягнення. Другий експеримент досліджував можливість більш довготривалих зв’язків між заняттями музикою й інтелектом, а саме те, чи ці зв’язки є постійними після закінчення занять музикою. Першокурсникам був запропонований IQ тест і анкета з питаннями про оцінки в школі, історію їхніх музичних занять і сімейну ситуацію (сімейний дохід, освіта батьків). Більшість студентів, які займалися музикою, залишили ці заняття за декілька років до опитування. Очікувані зв’язки між граням музики й інтелектуальними функціями мали бути слабшими і менш стійкими, ніж ті, про які сповіщено в першому експерименті, з тої простої причини, що пройшло більше часу, і це дало можливість іншим вирішальним факторам інтелектуальних здібностей відіграти важливішу роль. Як і в першому експерименті, додатковою метою було визначити, чи заняття музикою мають загальні, чи специфічні зв’язки з інтелектуальною здатністю, і встановити чи будь-які спостережені зв’язки залишаються очевидними після врахування потенційно змішаних чинників (сімейний дохід, освіта батьків, соціальний стан). Результати другого експерименту показали, що заняття музикою в дитинстві має значний вплив на рівень IQ в молоді роки і на навчальні успіхи у вищій школі. А саме, регулярні заняття музикою мають невеликі, але важливі і істот ні зв’язки з FSIQ (Full Scale IQ), організацією сприйняття, робочою пам’яттю, і ці зв’язки залишались значними навіть Випуск 13. 371 після врахування індивідуальних різниць у доходах сім’ї, освіті батьків і статі. Висновки цих експериментів показали, що 1) тривалість музичних занять у дитинстві має позитивний вплив на загальний інтелект, 2) цей вплив (хоч і невеликий, але істотний) поширюється на загальний інтелект у дорослому віці, 3) зв’язки між музикою та інтелектом мають загальний і широкий зміст, а не специфічний для окремої конкретної здібності, 4) ці зв’язки поширюються на навчальні досягнення, навіть враховуючи індивідуальні розбіжності загального інтелекту, 5) не було встановлено зв’язків між заняттями музикою і соціальною поведінкою і 6) немузичні позашкільні заходи не мали подібного впливу на рівень інтелекту

Слід відзначити, що питання навчання музики і її впливу на психічні функції дитини велику увагу приділяли такі класики психології, як Л. Виготський (1956), А. Леонтьєв (1969) та інші. Причиною такого інтересу до цієї проблеми, власне, стала полеміка Л. Виготського і Ж. Піаже про первинність навчання і розвитку. Саме на прикладі експериментального навчання музики було доведено, що навчання веде за собою розвиток. При цьому було виявлено складні взаємозв’язки між цими двома компонентами, однак прямої мети виявити вплив заняття музикою на засвоєння інших предметів названі дослідники перед собою не ставили.

Посилання: file:///C:/Users/USER/Downloads/Nznuoapp_2009_13_38.pdf
http://naub.oa.edu.ua/2012/vplyv-muzyky-na-pamyat-ta-metapamyat-studentiv/

ЕКСКУРС В ІСТОРІЮ:МУЗИКА ЗРОБИЛА НАС ЛЮДЬМИ

Вчені вважають, що музика витіснила неандертальців з Європи

Німецькі археологи з'ясували, що музика з'явилася ще 40 тисяч років тому, про що свідчить вік найдавніших флейт - 35 тисяч років

На думку дослідників, які опублікували статтю в журналі Nature, музика була популярна вже в доісторичні часи.

Дослідники зазначають, що любов до музики цілком могла дати кроманьйонцям - предкам сучасної людини - переваги в конкуренції з неандертальцями.

Група дослідників з Тюбінгенського університету розповідає про три флейти, знайдені в печері холу Фелс на півдні Німеччини.

Ця печера вже відома іншими знахідками. У травні цього року члени цієї ж групи археологів знайшли в ній найдавніших еротичну скульптуру - різьблену жіночу фігурку.

Найбільш збережена флейта вирізана з кістки крила грифа. Її довжина становить 20 см. Флейта обладнана п'ятьма отворами для пальців та двома V-подібними зарубками на одному з кінців, що виконують роль мундштука.

На думку професора Ніколаса Конарда, ці знахідки свідчать про те, що вже 40 тисяч років тому, коли предки сучасної людини розселилися по Європі, музика була невід'ємною частиною їх повсякденного життя.

"Музика була частиною повсякденного життя первісної людини", стверджує професор Конард.

"Музика використовувалася в цілому ряді соціальних контекстів - можливо, в ході релігійних церемоній, можливо, просто для розваги - зовсім так, як ми ставимося до музики сьогодні", вважає археолог.

Останні знахідки німецьких археологів змушують припустити, що творчі здібності людини були очевидні і на зорі її існування.

Як говорить професор Конард, люди, що прийшли в наші краї 40 тисяч років тому, вже володіли цілим рядом символічних предметів, наприклад, фігурками, які зображують міфологічні істоти, різноманітними прикрасами, а також добре розвиненими музичними традиціями.

Така рання появу культури і мистецтва цілком може дати пояснення факту, чому наші предки витіснили неандертальців, які жили в Європі набагато раніше і зникли незабаром після появи там кроманьйонців.

Музика цілком могла сприяти утворенню і збереженню широких соціальних зв'язків. А вони, в свою чергу, могли полегшувати демографічну та географічну експансію наших предків, що дало їм величезні переваги перед консервативними і більше ізольованими групами неандертальців, говориться в статті.

Як повідомлялося раніше, у березні цього року, вчені заявили, що при виконанні навіть найбільш складних композицій музиканти під час концерту працюють як єдиний організм.

 











http://ua.korrespondent.net/world/882695-vcheni-vvazhayut-shcho-muzika-vitisnila-neandertalciv-z-evropi

АМЕРИКАНСЬКІ ДОСЛІДНИКИ:"КЛАСИЧНУ МУЗИКУ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ!"

Як класична музика впливає на школярів?

Численні дослідження довели, що серед школярів, які більше 4 років грають на музичних інструментах, 83% є успішними у навчанні. Це пояснюється тим, що займаючись за академічною програмою школи мистецтв, дитина вслухається у класичну музику, відтворює її на музичному інструменті, отже її мозок частіше перебуває у стані альфа-хвиль, у якому, зокрема, і підвищується здатність до навчання, краще розвиваються процеси мислення, пам’яті, уваги.

Гармонізує розвиток обох півкуль мозку і активна діяльність обох рук одночасно, а гра на музичних інструментах зумовлює активність і синхронізацію верхніх кінцівок.

Також можна стверджувати, що виконання класичної музики, а особливо творів композиторів, написаних у швидкому темпі (етюди, фуги тощо) розвиває в дитини дрібну моторику рук що, у підсумку, сприяє і розвитку мовлення, так як ці два відповідальні центри мозку знаходяться поруч. Приблизно на чверть покращується якість домашнього завдання, яке дитина виконує у супроводі класичної музики.

Серед кількох сотень існуючих напрямків музики, які об´єднані у різного типу групи й поділяються на численні жанри і піджанри, тільки класична музика здатна чудодійно впливати на самопочуття і здоров`я, зокрема, душевний стан, широких верств населення по цілому світу.

Чому класична музика є цілющою?

Такий вплив класичної музики пояснюється тим, що саме класична музика, маючи ритмічну структуру з невеликим діапазоном коливань, впливає на кору головного мозку і вводить його у стан альфа-хвиль, які генеруються під час спокою та піднесеного настрою.

Цікаво, що рок-аранжування класичних мелодій, яке популяризує академічну музику, через ритмічне чергування повторів втрачає оздоровчі властивості і позитивний вплив класики мелодій на людський мозок. Якщо ж класичну музику не прослуховувати, а виконувати на музичному інструменті, то вона матиме набагато більше точок дотику на свідомість людини, покращуючи її загальний психоемоційний стан.

 Яка класика є “найкориснішою”?

Як вже зазначалось, прослуховування класичної музики покращує психоемоційний стан людини, водночас, досліджуючи вплив того чи іншого твору на мозок людини, експерти визначились із фаворитами серед композиторів-класиків. Низький рівень тривожності спостерігається в тих людей, які обирають для прослуховування опуси В.А. Моцарта і, навпаки, рівень тривожності підвищується, якщо прослуховувати твори А. Вівальді.

http://korysne.co.ua/yak-klasychna-muzyka-vplyvaje-na-mozok-lyudyny/

ДЕНІЕЛ ЛЕВІТІН: МОЗОК ТА МУЗИКА

Доктор Деніел Левітін отримав ступінь з когнітивної психології та когнітивної науки у Стенфордському університеті і захистив кандидатську в області психології в університеті Орегону. Левітін є не лише знаним науковцем, а й творчою людиною, яка захоплюється музикою протягом свого життя. В той час, як більшість людей цінують музику лише за її гарне звучання, Левітін досліджує її зі сторони людської психології і сприйняття людиною.

Перші проведені Левітіном дослідження знайшли відображення у його бестселері «Це твій мозок, схиблений на музиці». З переконаністю невролога у тих речах, які поки що є незрозумілими та загадковими, Деніел Левітін має намір пояснити нам, чому ряд легко впізнаваних звуків має такий глибокий вплив на наші емоції, відкриваючи для нас функції нашого організму, що у своєму розумінні майже магічні. У минулому музичний продюсер, Левітін, порівнює Моцарта та Мадонну, Ліста та Лудакріс, щоб розповісти нам про музику за допомогою мозку, і про мозок за допомогою музики. У своїй книжці Левітін пояснює, чому деяка музика звучить для нас «досконало», чому від іншої наше тіло фізично тремтить, а від ще іншої ми починаємо себе відчувати не дуже добре. Автор досліджує те, як мозок обробляє всі грані музики. Він починає з того, як вухо сприймає звукові коливання, як слідом мозок переходить до оброблення сигналів у корі головного мозку, переходячи до сприйняття частот, ваги, тембру і вібрацій у поєднанні з ритмом і темпом.

Музика викликає у нас емоційну реакцію, яка у взаємодії з нашою уявою спричиняє певні відчуття та думки. Вся музика Всесвіту, чи то класика, рок, або реп, музика лісу або води, шум грози чи урагану, має наукове пояснення її важливості у нашому житті. «Твій мозок схиблений на музиці» – це не просто наукове дослідження, складене із сухих фактів та експериментів, це результат наукової праці людини-музиканта. Ця книжка викликає гострі дискусії у колі психологів. Але насправді вона призначена для музичних фанатів, які прагнуть зрозуміти чого ж їх мозок не може існувати без музики.

http://openstudy.org.ua/posts/23294/

ВІКІ ВІЛЬЯСОН. ФЕНОМЕН ДОСЛІДЖЕННЯ.

Музика має здатність "засісти" нам у голові. Напевно, кожному відоме відчуття, коли мелодія втручається у думки і нескінченно повторюється. "Особисто я не могла повірити, як мало досліджений цей феномен," - розповіла доктор Вікі Вільямсон.

Доктор Вільямсон, яка є експертом з питань пам'яті коледжу Goldsmith's у Лондоні, виявила, що для опису предмету цього дослідження вчені використовують різні терміни - синдром застряглої пісні, чіпка музика, або ж найчастіше вживаний термін "вушний черв'як" - слово, яке деякі люди розуміють неправильно.

Ідеться не про черв'яка у буквальному сенсі, а про набридливу мелодію, яка "засіла" в голові.

В ході дослідження Вікі Вільямсон співпрацювала із радіопрограмою ВВС Breakfast Show на каналі 6Music. Ведучий Шон Кевені попросив своїх слухачів розповісти, з якими мелодіями в голові вони прокидаються.

Крім того, вона зібрала більше інформації за допомогою онлайн-опитування на своєму сайті. Результати виявилися дивовижними: "Коли в моїй базі назбиралася тисяча таких пісень, лише приблизно півдюжини з них були названі більше одного разу - ось наскільки різноманітною вийшла реакція. Це дуже індивідуальне явище", - говорить науковець

Доктор Вікі Вільямсон

Стрес та асоціації

Вікі Вільямсон визначила набір чинників, через які, очевидно, ці мелодії осідають в головах людей і залишаються там: приміром, те, що людина чула певну пісню нещодавно, а особливо, якщо прослухала її кілька разів.Але іноді музика з'являється в свідомості людей, навіть якщо її не чули протягом тривалого часу. В цьому випадку її появу могло спровокувати щось із того, що відбувається навколо. "Як тільки я прочитала слово "Faith", моя пам'ять посипалася, наче доміно, і, врешті, виявила пісню під назвою "Faith" Джорджа Майкла. А тоді він засів у моїй голові до кінця дня", - поділилася власним досвідом Вікі Вільямсон, яка одного разу завітала до крамниці із такою ж назвою, як і хіт співака. Ще одним чинником є стрес. Одна жінка в ході онлайн-опитування розповіла Вільямсон, що пісня Nathan Jones гурту Bananarama - вперше "засіла" їй у голові, коли їй було 16, і вона складала важливий іспит у той момент.

Люди запам'ятовують музику індивідуальним способом, що допомагає легше її пригадувати

"Зараз та пісня виринає в її пам'яті кожного разу, як жінка переживає стрес, протягом усього життя. Весілля, народження дитини, все", - каже Вільямсон.

Наслідки еволюції

Існують різні теорії, за допомогою яких можна пояснити, чому так відбувається.

Вікі Вільямсон вважає, що "осідання" пісень в голові може бути частиною більш широкого явища, яке називають "мимовільною пам'яттю". Це поняття також включає в себе бажання з'їсти що-небудь після того, як думка про це прийшла в голову.

"Раптове бажання мати сардини на обід, наприклад," - пояснює науковець.

З музикою, за її словами, це стається тому, що мелодії часто закодовуються в свідомості дуже особистим та емоційним чином, що допомагає легше пригадувати їх.

Інші експерти вважають, що музика може "засісти" в голові з огляду на те, як розвивався людський вид.

"Протягом дуже довгого періоду часу нам було необхідно запам'ятовувати інформацію", - стверджує невролог Деніел Левітін з Університету McGill в Монреалі. - Інформація про те, де є джерело, або яка їжа отруйна, а яка ні, або як доглядати за ранами, щоб не занести інфекцію".

До появи письма люди запам'ятовували важливу інформацію за допомогою пісень

За його словами, сучасні люди живуть вже протягом приблизно 200 тисяч років, але письмо винайшли, можливо, лише 5 тисяч років тому. Таким чином, більшу частину історії людства ми запам'ятовували важливу інформацію за допомогою пісень.

Ця практика існує і досі серед представників культур із сильною усною традицією. Науковець каже, що поєднання ритму з мелодією допомагають закарбувати пісні у пам'яті легше, ніж інформацію лише за допомогою слів.

Головне питання, за словами вченого, яке люди ставлять йому про пісні, що "засіли в голові": "Як їх позбутися?"

"Просто подумайте про іншу пісню і сподівайтеся, що вона витіснить попередню", - дає пораду Деніел Левітін(попередній дослідник, інформацію, про якого ви зможене знайти у статті "Даніел Левітін:музика та мозок"). Але, звісно, пісня, яка приносить полегшення, у підсумку може стати просто наступною, яка "засіла" в голові.

http://www.bbc.com/ukrainian/science/2012/03/120306_music_in_head_rl.shtml

ВСТУП.

Ще Ніцше казав: «Без музики, життя було б помилкою». Це насправді так. І у житті сучасної людини музика грає дуже важливу роль. Ми слухаємо улюблену музику, ходимо на концерти, відчуваємо збудження, коли чуємо знайому нам мелодію, плачемо або сміємося, коли у динаміках лунає голос улюбленого виконавця.  Музика супроводжує нас по дорозі додому чи на роботу, вночі чи вдень. Серед нас багато людей, які не уявляють свого життя без ритмічних звуків. А деякі навіть впадають у депресію, коли ламається їх кишеньковий програвач. Все це знайоме кожному меломану. Тому наступні статті дадуть нам змогу краще зрозуміти, що таке музика і яку роль вона насправді грає в житті людства та як впливає на дітей.